Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Grebenyuk S$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
|
1. |
Skipochka S. I. Simulation of the soil washing-out and cavitation outside the concrete casing in the process of spillway operation [Електронний ресурс] / S. I. Skipochka, V. V. Krukovskaya, S. D. Grebenyuk // Геотехнічна механіка. - 2014. - Вип. 114. - С. 37-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gtm_2014_114_6
| 2. |
Choporov S. Optimized smoothing of discrete models of the implicitly defined geometrical objects' surfaces [Електронний ресурс] / S. Choporov, S. Homeniuk, S. Grebenyuk // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2018. - № 3(4). - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2018_3(4)__7 У разі використання багатьох сучасних методів автоматичної генерації дискретних моделей поверхонь неявно заданих геометричних об'єктів втрачається точність апроксимації в околах особливостей (отворів, зламів тощо). Для покращання дискретних моделей геометричних об'єктів використовують різні методи згладжування. Існуючі методи згладжування проблеми спрямовані на трикутні елементи, але менш дослідженою є оптимізації дискретних моделей поверхонь геометричних об'єктів на базі елементів іншої форми (наприклад, чотирикутників). Запропоновано математичний апарат, заснований на використанні енергетичного функціонала для кожного вузла моделі. Запропонований функціонал враховує відстань від поточного вузла до суміжних і дистанцію від геометричних центрів інцидентних елементів до поверхні. Розроблено алгоритм мінімізації енергетичного функціонала за згладжування дискретних моделей поверхонь неявно заданих геометричних об'єктів. Розроблений алгоритм є модифікацію метода Гауса на випадок пошуку мінімуму в локальних координатах багатокутника, утвореного сусідніми елементами. Алгоритм є локальним: мінімізація виконується послідовно для кожного вузла моделі, тому багатократне його застосування надає можливість отримати моделі з більш точною апроксимацією поверхні. Розроблений алгоритм мінімізації функціонала не потребує додавання нових вузлів. Як наслідок, можливо використовуючи єдину процедуру оптимізувати дискретні моделі поверхонь на базі три-, чотирикутників або мішаного типу (що містять три- та чотирикутники одночасно). У результаті підвищується точність апроксимації поверхонь в околах особливостей, що показано на прикладах згладжування моделей складних об'єктів.
| 3. |
Grebenyuk S. N. Shear Modulus of a Fiber Composite with a Transtropic Viscolelastic Matrix and Transtropic Elastic Fiber [Електронний ресурс] / S. N. Grebenyuk, M. I. Klimenko // Проблеми машинобудування. - 2018. - Т. 21, № 3. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PMash_2018_21_3_8
| 4. |
Homeniuk S. Determining the effective characteristics of a composite with hollow fiber at longitudinal elongation [Електронний ресурс] / S. Homeniuk, S. Grebenyuk, M. Klimenko, A. Stoliarova // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2018. - № 6(7). - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2018_6(7)__2 Під час розв'язання задач механіки композитів зручно використовувати модель композита у вигляді суцільного однорідного середовища з ефективними сталими, що адекватно відображають його найбільш суттєві характеристики. У сучасному машинобудуванні та будівництві широке застосування знаходять композити, армовані порожнистими волокнами. На сьогодні невідомими є аналітичні залежності для ефективних пружних сталих таких композитних матеріалів із транстропними складовими. Розв'язано задачу отримання таких залежностей. Отримано аналітичні залежності для ефективного поздовжнього модуля пружності та коефіцієнта Пуассона односпрямованого волокнистого композита, що містить транстропні матрицю та порожнисте волокно. Композит моделюється суцільним однорідним транстропним матеріалом. На міжфазних поверхнях виконуються умови ідеального з'єднання. Для отримання аналітичних залежностей розв'язано дві крайові задачі: про поздовжнє розтягування складеного циліндра, компонентами якого є транстропні матриця та порожнисте волокно, та суцільного однорідного циліндра, що моделює транстропний композит. Використання умов узгодження переміщень і напружень, отриманих під час розв'язання цих задач, забезпечило можливість отримання формул ефективного поздовжнього модуля пружності та коефіцієнта Пуассона. Ці формули відображають залежності ефективних сталих від пружних характеристик матриці, волокна й об'ємних часток волокна та порожнини в ньому. Проведено порівняння результатів розрахунків за отриманими формулами з результатами обчислень за раніше відомими співвідношеннями для ізотропних складових. Це порівняння показало, що їх відносне відхилення не перевищує одного відсотка. Застосування отриманих залежностей надає можливість проектувати конструкції з елементами, виготовленими з композиційних матеріалів.
| 5. |
Choporov S. Development of a method for triangulation of inhomogeneous regions represented by functions [Електронний ресурс] / S. Choporov, S. Homeniuk, S. Grebenyuk, O. Kudin // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2019. - № 4(4). - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2019_4(4)__4 У процесі проектування конструкцій із неоднорідних матеріалів виникає необхідність побудови дискретних моделей, які враховують особливості геометричної форми підобластей із різних матеріалів. Першим етапом моделювання таких конструкцій є розробка геометричної моделі. Для опису форм неоднорідних конструкцій запропоновано функціональний підхід, який базується на використанні систем неявних функцій та R-функцій. Перша неявна функція визначає форму конструкції. Неявні функції починаючи з другої визначають форми підобластей, межі яких необхідно врахувати при побудові дискретної моделі. Кожна неявна функція у системі - більша нуля у внутрішніх точках відповідної області або підобласті, рівна нулю на межі та менша нуля у зовнішніх точках. У результаті можна описати форми областей і підобластей довільної складності. Розроблено метод тріангуляції конструкцій із неоднорідних матеріалів, форма яких задана функціонально. Розроблений метод надає можливість враховувати форму підобластей із різних матеріалів, які використовуються у конструкції. Основна ідея методу полягає у послідовній корекції координат вузлів початкової тріангуляції області. Початкова тріангуляція може бути довільною, але повинна повністю включати до себе конструкцію. На кожному кроці на межу конструкції або підобласті з певного матеріалу переміщується вузол, найближчий до відповідної межі. Після переміщення кожного вузла координати сусідніх вузлів обчислюються шляхом мінімізації функціоналу експонент площин інцидентних елементів. Водночас для елементів, інцидентних у вузлах, координати яких було змінено, перевіряється виконання умови Делоне і за необхідності виконується операція зміни діагоналі "flip". Після видалення зовнішніх вузлів буде отримано дискретну модель, у якій межі конструкції та підобластей із різних матеріалів апроксимовано вузлами та ребрами елементів.У процесі проектування конструкцій із неоднорідних матеріалів виникає необхідність побудови дискретних моделей, які враховують особливості геометричної форми підобластей із різних матеріалів. Першим етапом моделювання таких конструкцій є розробка геометричної моделі. Для опису форм неоднорідних конструкцій запропоновано функціональний підхід, який базується на використанні систем неявних функцій та R-функцій. Перша неявна функція визначає форму конструкції. Неявні функції починаючи з другої визначають форми підобластей, межі яких необхідно врахувати при побудові дискретної моделі. Кожна неявна функція у системі - більша нуля у внутрішніх точках відповідної області або підобласті, рівна нулю на межі та менша нуля у зовнішніх точках. У результаті можна описати форми областей і підобластей довільної складності. Розроблено метод тріангуляції конструкцій із неоднорідних матеріалів, форма яких задана функціонально. Розроблений метод надає можливість враховувати форму підобластей із різних матеріалів, які використовуються у конструкції. Основна ідея методу полягає у послідовній корекції координат вузлів початкової тріангуляції області. Початкова тріангуляція може бути довільною, але повинна повністю включати до себе конструкцію. На кожному кроці на межу конструкції або підобласті з певного матеріалу переміщується вузол, найближчий до відповідної межі. Після переміщення кожного вузла координати сусідніх вузлів обчислюються шляхом мінімізації функціоналу експонент площин інцидентних елементів. Водночас для елементів, інцидентних у вузлах, координати яких було змінено, перевіряється виконання умови Делоне і за необхідності виконується операція зміни діагоналі "flip". Після видалення зовнішніх вузлів буде отримано дискретну модель, у якій межі конструкції та підобластей із різних матеріалів апроксимовано вузлами та ребрами елементів.
| 6. |
Grebenyuk S. The homogenization of multi-modular composites at their longitudinal deformation [Електронний ресурс] / S. Grebenyuk, Т. Smoliankova, М. Klymenko, O. Kudin // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2020. - № 3(7). - С. 13-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2020_3(7)__3 Запропоновано модель гомогенізації трансверсально-ізотропного композитного матеріалу, механічні характеристики якого за поздовжнього розтягу та стиску відрізняються між собою. На її основі отримано поздовжній модуль пружності першого роду та коефіцієнт Пуассона для різномодульного композита. Ці показники необхідні для проектування елементів конструкцій, що виготовляються з композитів. Об'єктом дослідження є односпрямований волокнистий композит, що складається з ізотропних пружних матриці та волокна. Для визначення ефективних пружних сталих запропоновано підхід, що базується на використанні умов узгодження переміщень точок гомогенізованого композита, матриці та волокна. Спочатку визначаються переміщення та напруження для точок матриці та волокна у разі їх сумісного вісесиметричного розтягу. Для розв'язання цієї задачі попередньо отримано рівняння різномодульної теорії пружності. Аналогічні компоненти напружено-деформованого стану (НДС) визначаються за такого ж деформування циліндричної комірки з однорідного трансверсально-ізотропного композита (ТІК). Умовами узгодженості переміщень, отриманих під час розв'язання вказаних задач, є рівність осьових переміщень у довільному перерізі композита площиною, паралельною площині ізотропії, та радіальних переміщень на поверхні комірки композита. У результаті використання цих умов отримано формули для ефективних констант - поздовжнього модуля пружності першого роду та коефіцієнта Пуассона, що виражають ці показники через механічні характеристики матриці та волокна, а також частку волокна у об'ємі комірки композита. Аналогічні формули отримано для поздовжнього стиску. Отримані ефективні пружні характеристики ТІК можуть бути використані під час розрахунку НДС виготовлених із нього елементів конструкцій. У цьому випадку враховуються відмінності у значеннях напружень і деформацій за осьових розтягу та стиску.
|
|
|